У чому суть змін до законопроекту про ринок землі?
13 січня відбулося публічне обговорення фінальної версії законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення №2178-10.
Під час заходу представники Уряду, депутати фракції «Слуга народу», Аграрного комітету ВРУ пояснили запропоновані зміни до законопроекту.
Законопроектом враховані всі зауваження учасників ринку та громадянського суспільства. Під час доопрацювання законопроекту були враховані інтереси українських громадян та інтереси національної безпеки України, тому його можна вважати перемогою суспільного діалогу і громадянського консенсусу.
Сьогодні у світі є лише декілька країн, у яких діє мораторій на продаж сільськогосподарських земель – це Куба, Північна Корея, Венесуела, Конго, Таджикистан та Україна.
Зняття цього обмеження дасть можливість власникам земельних ділянок реально реалізувати своє законне право нею розпоряджатися та встановить європейські, чесні та прозорі правила гри на ринку. Український фермер отримає можливості та стимули для розвитку у вигляді державної підтримки.
У фінальній версії законопроекту доступ іноземців до ринку землі можливий лише після референдуму, росіяни не зможуть купити українську землю навіть після нього.
«Наразі купувати земельні ділянки зможуть громадяни України, юридичні особи України, учасниками яких є лише громадяни України, територіальні громади та держава, – розповідає Микола Сольський, голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. – До референдуму заборонено купувати українську землю іноземцям і особам без громадянства».
Встановлюється ліміт щодо концентрації землі в одні руки – не більше 10 тисяч гектарів.
«Жодне українське підприємство чи власник землі не може мати у власності більше 10 тис. га землі. Незалежно від кількості заснованих підприємств, сумарно на них всіх накладається ліміт 10 тис. га. Для контролю концентрації Законом передбачена синхронізація всіх реєстрів. У разі перевищення ліміту, надлишкова земля вилучається за рішенням суду та продається на електронних торгах», – коментує Микола Сольський.
Крім того, не можна буде придбати землю у 50 кілометровій зоні біля кордону. З питань національної безпеки у всіх прикордонних областях будуть впровадженні обмеження на купівлю-продаж земельних ділянок. На глибину 50 км від кордону українським компаніям з іноземними інвестиціями заборонять купівлю землі, навіть якщо на земельному референдумі буде прийнято інше рішення. На окупованих територіях будь-які угоди вважаються недійсними, крім передачі земельної ділянки у спадок. Це означає, що купівля-продаж, передача в статутний фонд та інші способи відчуження с/г землі в АР Крим або в ОРДЛО, навіть якщо вони будуть засвідчені тіньовими українськими нотаріусами, згідно з українським законодавством будуть визнані нечинними.
Встановлюється мінімальна ціна на землю, нижче якої її не можна продати.
«Ця норма прописана як запобіжник проти шахрайських дій щодо власників паїв. Шахраї не зможуть видурити у бабусі пай за гривню. До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок, не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку (25-30 тис. грн за гектар)», – коментує Тимофій Милованов, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Розрахуватися за придбану землю можна буде лише безготівково. При цьому покупець має надати документи щодо законності походження коштів, за які купується земля. На відповідність вимогам законодавства перевірятимуть нотаріуси. Якщо походження коштів не буде підтверджено – операція з купівлі землі буде неможливою.
Законопроектом пропонуються пільгові умови придбання с/г землі для фермерів.
«Агровиробники, які ведуть селянське/фермерське господарство на землях, які були передані їм у постійне користування (до 100 га), будуть мати можливість придбати цю землю у розстрочку на 7 років за ціною НГО без аукціонів. Відтак фермер протягом цього часу платитиме за цю землю на рівні оренди, а інколи й менше, і максимум через 7 років це вже буде його власна земля. Таке прохання було озвучено під час поїздок у регіони і до цієї думки прислухалися. Таких земель сьогодні біля 560 тис. га», – розповів Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Кошти від продажу землі підуть на розвиток сільських територій.
Частина коштів від продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності будуть розподілені у спеціально створений Фонд розвитку сільських територій.
«Завдання Фонду – фінансування розвитку інфраструктури у сільських територіях, енергозбереження, освіти та медицини у сільській місцевості; реалізація державних програм розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників», – розповів про нововведення Тимофій Милованов.
Банки не зможуть купувати землю, але зможуть брати її у заставу. Це стимулюватиме кредитування агросектору. У разі вилучення заставної землі у свою власність банк має протягом 2 років продати її на електронних торгах з дня набуття права власності. В іншому випадку земля вилучається у банка за спеціальною процедурою.
Для аграріїв будуть запропоновані програми державної підтримки. Зокрема, на програму зі здешевлення кредитів для купівлі земель с/г призначення виділено 4 млрд грн, а на Фонд гарантування кредитів – 240 млн грн бюджетних коштів.
«Нам важливо забезпечити прозорі правила земельного ринку і рівні можливості для всіх охочих купити землю, а особливо для тих, у кого обмежений ресурс – для фермерів. На сьогодні передбачено як мінімум 2 фінансові інструменти підтримки – страхування кредитів та компенсація відсоткової ставки», – зазначив Тимофій Милованов.
Крім того, під час заходу заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький розповів про відкриття координат Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру: «На початку року Держгеокадастр відкрив новий функціонал у межах стратегії «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації».
У такий спосіб, сертифікованим інженерам-землевпорядникам було надано доступ до даних про координати поворотних точок меж земельних ділянок».
Інфографіка Миколи Сольського
